Люди, у яких виникає заморожене плече, часто відчувають біль у плечі, його скованість і обмежений обсяг рухів. Звичайні щоденні дії, такі як одягання або витягування чогось із шафи, можуть бути складними.
Заморожене плече виникає внаслідок запалення в плечовому суглобі.
Приблизно 2% населення хворіє на адгезивний капсуліт (заморожене плече). Це захворювання часто виникає у дорослих віком від 40 до 60 років і частіше спостерігається у жінок та людей з певними супутніми захворюваннями, такими як діабет.
Симптоми виникають, коли капсула плечового суглобу та зв'язки які оточують плечовий суглоб, стає запаленою і зморщується (стискається), обмежуючи рух. У початковій стадії симптоми замороженого плеча (біль і обмежений рух) схожі на симптоми інших захворювань плеча, таких як розрив губи або розрив манжети плеча, що ускладнює діагностику.
Як виникає заморожене плече (адгезивний капсуліт)?
Заморожене плече виникає тоді, коли:
1. Запалення капсули суглобу призводить до потовщення і стискання зв'язок плеча, що в результаті призводить до утворення сполучної тканини, іноді називаної адгезіями. Це залишає менше простору для обертання "шару" плечового суглобу - головки плечової кістки - у своєму гнізді, що призводить до скованості і болю в плечі.
2. Відбувається зменшення кількості суглобової рідини, яка змащує плечовий суглоб, зменшуючи тертя і сприяючи рухові суглобу.
Ці зміни відбуваються з поступово і не обов'язково відбуваються у конкретному порядку. З часом рухливість плеча стає більш обмеженою.
Заморожене плече має три різні фази. Кожна фаза може тривати кілька тижнів до місяців. Три фази це:
1. Замороження (Freezing): із збільшенням болю з часом.
2. Заморожене (Frozen): коли головним симптомом є скованість, і біль у плечі може зменшитися.
3. Танення (Thawing): коли сила і рухливість плеча повністю або частково повертаються до норми.
Багато людей з замороженим плечем не потребують хірургічного втручання і можуть зменшити біль в плечі та відновити рух за допомогою консервативних методів, таких як ін'єкції та фізична терапія.
Лікарі класифікують заморожене плече як первинний або вторинний адгезивний капсуліт:
1. Первинний адгезивний капсуліт (ідіопатичний): є запальною реакцією, яка можливо є генетичною, відбувається без визначеної причини.
2. Вторинний адгезивний капсуліт: виникає, коли плечовий суглоб стає запаленим з визначеної причини, такої як операція, захворювання або травма.
Незалежно від причини, лікування для замороженого плеча однакове. Однак, якщо підозрювана основна причина може бути вилікована або профілактована, така як цукровий діабет, пацієтам рекомендується звертатися за додатковою медичною допомогою.
Симптоми замороженого плеча
У випадку замороженого плеча запалення капсули суглоба призводить до болю і обмеження обсягу рухів.
Тупий, розпливчастий біль. Цей біль відчувається в ділянці надпліччя і часом у верхній третині плеча. Біль починається поступово і зростає під час руху плеча. Зазвичай біль є сильнішим під час початкової фази захворювання і зменшується в пізніших стадіях цього стану.
Скованість плеча. Відзначається помітним зменшенням обсягу рухів плечового суглоба, коли капсула суглоба зморщується. У людей із замороженим плечем зазвичай болить при русі руки, тому вони уникають цього. Але уникання рухів руки може призвести до ще більшої скутості. Рухливість покращується і може повністю відновлюватися з покращенням стану.
Проблеми зі сном. Спати на пошкодженому боці зазвичай неприємно чи навіть боляче.
Симптоми замороженого плеча можуть бути виражені сильніше у людей із цукровим діабетом.
Фази замороженого плеча
Кожній з трьох різних стадій замороженого плеча властиві конкретні симптоми.
1. Запалення (фаза болю)
Цей початковий етап триває від 6 тижнів до 9 місяців, з поступовим наростанням болю. При зростанні болю рухливість плеча поступово втрачається. Біль погіршується вночі, і засинання стає важким. Препарати без рецепта, такі як ібупрофен, можуть не ефективно лікувати біль.
2. Заморожння (фаза скованості або адгезії)
Протягом цього періоду тривалістю від 4 до 6 місяців біль у плечі може зменшитися. Однак плечовий суглоб сковується, і щоденні дії, такі як одягання, стають викликом. М'язи плеча можуть ослабіти від неактивності, що може призвести до змін, помітних пацієнту чи лікарю.
3. Одужання (фаза відновлення)
Фаза одужання може тривати від 6 місяців до 2 років. Сила і рухливість плеча може повністю чи частково повернутися до норми. Біль продовжує зменшуватися й під час цієї фази.
Загалом пацієнти повідомляють, що їхні симптоми найвиразніші на початку захворювання, під час фази замороження.
Причини та фактори ризику замороженого плеча
Заморожене плече (адгезивний капсуліт) часто вражає дорослих у віці від 40 до 60 років, але цей стан може виникнути у будь-якому віці. Окрім віку, до факторів ризику входять:
Стать. Жінки більш схильні до розвитку замороженого плеча. Фахівці вважають, що це може бути пов'язано зі змінами рівнів гормонів, таких як менопауза.
Діабет. У людей з діабетом ризик розвитку замороженого плеча вищий - від 10% до 20% - порівняно з загальною популяцією, де цей ризик становить близько 2%. Точна причина цього зростання невідома, але деякі експерти теоретизують, що молекули глюкози (цукор) приєднуються до колагенових білків, які природно містяться в капсулі плечового суглоба, викликаючи скованість. Люди з діабетом також більш схильні розвивати цей стан в обох плечах.
Інші захворювання та стани. Поміж іншими проблемами зі здоров'ям, які збільшують ризик розвитку замороженого плеча, включають:
Проблеми з щитовидною залозою (гіпотиреоз та гіпертиреоз)
Депресія
Серцево-судинні захворювання
Легеневі захворювання
Рак молочної залози
Відкрита серцева операція
Поліміалгія ревматика (запальний стан, що викликає скованість та дискомфорт у м'язах)
Хвороба Паркінсона
Скованість плеча може бути одним із перших ознак хвороби Паркінсона. Також були випадки замороженого плеча у людей із раком легень або молочної залози.
Періоди бездіяльності. Тривалі періоди бездіяльності - внаслідок травми, хірургічного втручання, інсульту чи хвороби - можуть призвести до замороженого плеча. Люди можуть бути вразливі до запалення або розвитку жорсткої тканини під час цих періодів. Виконання вправ фізичної терапії після операції на плечі може допомогти уникнути цього стану.
Інші проблеми з плечем. Заморожене плече може виникнути супутньо із іншими проблемами з плечем, включаючи:
Відкладення кальцію в сухожилковому манжеті (кальциноз)
Розрив ротаторної манжети
Скованість також може виникнути у пацієнтів, якиі перенесли операції на плечовому суглобі, таку як відновлення сухожильного манжета чи відновлення губи, або у пацієнтів із переломами плеча, артритом та нестабільністю плеча.
Випадок замороженого плеча в анамнезі. Заморожене плече, як правило, розходиться з часом. Однак після вилікування замороженого плеча в області 6% до 17% пацієнтів протягом 5 років виникає проблема в іншому плечі.
Спірні думки стосовно того, чи ймовірніше розвиток замороженого плеча в домінуючій чи недомінуючій руці. Деякі експерти вважають, що заморожене плече розвивається в недомінуючій руці. Інші вважають, що немає зв'язку між домінуючістю руки і замороженим плечем.
Коли заморожене плече виникає без визначеної причини, його називають первинним адгезивним капсулітом. Коли заморожене плече викликане подією чи хворобою, його називають вторинним адгезивним капсулітом.
Діагностика замороженого плеча (адгезивного капсуліту)
Діагностика замороженого плеча - це процес виключення, лікар повинен виключити стани, що викликають подібні симптоми, наприклад, розрив ротаторної манжети.
Для встановлення діагнозу необхідно провести бесіду з пацієнтом та фізичний огляд, що також може включати медичне зображення, таке як рентген, МРТ, лабораторні аналізи.
Бесіда з пацієнтом. Лікар може запитати про наступне:
Тип симптомів та вплив симптомів на повсякденні завдання
Ступінь болю
Чи впливає біль на сон
Додаткові проблеми зі здоров'я чи травми
Чи приймаєте які-небудь ліки
Попередні методи лікування
Рухи або лікування, які полегшують або погіршують біль
Пацієнт повинен розповісти лікареві про будь-які попередні операції на плечі, оскільки операції на плечі можуть викликати скованість плеча.
Фізичний огляд. Після бесіди з пацієнтом лікар проведе фізичний огляд, який може включати в себе:
Перевірка рухів у плечі у різних напрямках для визначення наявності або відсутності обмежень руху і виявлення болю при цих рухах
Пальпація плеча для визначення болючих областей
Порівняння "пасивного обсягу рухів" плеча (коли зовнішня сила - зазвичай інша людина - рухає плече пацієнта) і "активного обсягу рухів" (коли пацієнт рухає власними мязами плеча).
Обмежена зовнішня ротація (схилення назад зі згинаним ліктем на 90 градусів і тісно прилягаючим до тіла) є однією з основних ознак замороженого плеча.
У пацієнтів з замороженим плечем будуть обмежені як активні, так і пасивні рухи.
Лікар також вихначить будь-які набряки чи синці. Зменшення тонусу м'язів також може бути видимим, оскільки м'язи можуть атрофуватись внаслідок невикористання.
Медичні обстеження.
Рентген плеча для визначення будь-яких проблем, пов'язаних з кістками, таких як не типова анатомія.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ) для визначення будь-яких ушкоджень м'яких тканин, таких як розрив ротаторної манжети. Хоча МРТ може потенційно виявити запалення, вона не може остаточно діагностувати заморожене плече.
Ці зображення використовуються для виявлення і виключення інших проблем, таких як вивих плеча, вільні кісткові фрагменти, остеоартроз чи кісткові пухлини.
Лабораторні тести. У деяких випадках тести крові також є частиною процесу діагностики. Ці тести можуть бути проведені для виявлення:
Діабету, оскільки люди з діабетом мають збільшений ризик розвитку замороженого плеча.
Ревматична поліміалгія, запального захворювання, яке викликає скованість і дискомфорт у м'язах. Якщо його не лікують, у людей з поліміалгією ревматика може розвинутися заморожене плече.
Пухлин плеча, які можуть обмежити рухи та викликати біль у плечі. Досить рідкі випадки.
У деяких випадках діагстика замороженого плеча може бути ускладнений через те, що симптоми замороженого плеча можуть перекриватися з іншими проблемами плеча.
Лікування замороженого плеча
Стан пацієнтів з замороженим плечем (адгезивний капсуліт) зазвичай поліпшується з часом, незалежно від наявності чи відсутності лікування, але лікування може допомогти зменшити важкість болю та інших симптомів та прискорити процес відновлення.
Без лікування симптоми зазвичай зникають приблизно через два роки. 2 Понад 90% людей із замороженим плечем одужують за допомогою консервативного лікування, такого як фізична терапія та протизапальні препарати, такі як Ексіб, Ібупрофен. Якщо симптоми не зменшуються або не зникають за час та застосування консервативних методів, хірургічне втручання може бути варіантом.
Консервативне лікування
Для замороженого плеча існує кілька варіантів консервативного лікування. Сюди входять:
1. Протизапальні препарати : такі як ібупрофен, ексіб, можуть допомогти зменшити припухлість і біль.
2. Фізична терапія: вправи та розтяжки, спрямовані на покращення рухливості плеча. Людині може бути надана програма вправ для виконання вдома або призначені заняття фізичної терапії. Прогрес може бути повільним, і поліпшення може зайняти від кількох тижнів до місяців.
3. Ін'єкції стероїдів: вводяться в плечовий суглоб. Стероїдні ін'єкції зменшують запалення в плечовому суглобі, що зазвичай призводить до зменшення болю та дозволяє фізіотерапевту розтягувати плече. Біль може зменшитися через кілька днів, і зменшення болю може тривати від кількох тижнів до довгострокового періоду.
Якщо консервативне лікування не має ефекту і симптоми продовжуються, є інші опції:
1. Артроскопія плеча: Лікар видаляє аномальну, адгезивну тканину в капсулі плечового суглоба. Ця процедура призначена для покращення рухливості плеча. Після операції пацієнт зазвичай отримує фізичну терапію.
2. Маніпуляція під наркозом: Лікар, використовуючи наркоз, рухає порушене плече у різних напрямках, розриваючи та руйнуючи рубцеву тканину в капсулі плечового суглоба.
Обидві ці процедури можуть мати можливі ризики та ускладнення, такі як невеликий ризик інфекції та можливий перелом плечової кістки внаслідок жорстких маніпуляцій плечем. Пацієнти та лікарі повинні зважити плюси та мінуси операції порівняно з можливими ризиками.
Після операції пацієнти зазвичай потребують щоденної терапії протягом перших двох тижнів та отримують вправи для виконання вдома для запобігання утворенню рубців. Рекомендується продовжувати ці вправи протягом 12 місяців після операції.